- обстріл
- [о/бстр'іл]
-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обстріл
Смотреть что такое "обстріл" в других словарях:
обстріл — у, ч. 1) Тривала стрільба по якій небудь цілі. Тримати під обстрілом. 2) спец. Видимий простір, який прострілюється. Зона обстрілу … Український тлумачний словник
обстріляний — 1 дієприкметник від: обстріляти обстріляний 2 прикметник який має бойовий досвід … Орфографічний словник української мови
обстрёмывать — ОБСТРЁМЫВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ОБСТРЕМАТЬ, аю, аешь), кого с чем. Пугать; ловить, хватать, заставать на месте преступления. От стрём, стрематься … Словарь русского арго
обстрёмываться — ОБСТРЁМЫВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несов. (сов. ОБСТРЕМАТЬСЯ, аюсь, аешься), на что, чего и без доп. Пугаться. От стрём, стрематься … Словарь русского арго
обстрілюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обстрілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обстрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обстрілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обстріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обстріпаний — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
обстріпати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
